Погляд на себе і в майбутнє

Педагогічне кредо

« Учень, не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який потрібно запалити»

«Я – педагог і особистість»

  Вчитель – це не професія, а стан душі. Можна отримувати свідоцтва про закінчення різних курсів, та це не буде означати, що ви стали першокласним педагогом. Ми даруємо найкраще від себе, теплоту своєї душі і не чекаємо у відповідь вдячних слів. Наша робота не просто праця, а це, перш за все, здатність до зречення, уміння віддавати всього себе без залишку, можливо, піти на муки, але бачити в цьому світлі і вдячність.

 « Вчаться у тих, кого люблять,» - сказав великий Гьоте. Любов та повага учнів до педагога може зробити справжні дива в справі навчання та виховання. Тому працюю над тим, щоб між мною та дитиною встановлювалася повна довіра один до одного, а з довірою прийде і взаємне порозуміння. Співпраця між моїми учнями і мною забезпечується створенням сприятливої атмосфери на заняттях, яка надає певну свободу. З одного боку, зникає страх і створюється готовність висловити свою точку зору, з іншого – вступити в невимушену бесіду.

Намагаюсь бути оптимістом. Без оптимізму робота втрачає будь – який сенс. Саме віра в себе допоможе досягти поставленої мети.

Професіоналізм перш за все. Треба вміти ставити себе поруч з дитиною в діяльності, а не навпроти нього. Саме вчитель повинен допомогти дитині розуміти себе, перевірити свої сили, створювати ситуацію успіху; бажати і вміти захистити дитину від негативного впливу. Тільки в оточенні стабільності, в атмосфері захищеності дитина може проявити себе в повній мірі.

 Вчитель, наче актор – починає новий день з нової вистави. Кожен урок – немов спектакль, в якому вчитель грає головну роль. Завдання педагога навчити учнів бути не глядачами, а спонукати їх взаємодіяти, примусити « грати», приймати активну участь у виставі.  Вчитель повинен не тільки віддавати знання, робити уроки цікавими, а пояснення зрозумілими, але і отримувати зворотну віддачу. Бо ж ніщо так не радує, як успіхи і досягнення твоїх учнів. Це і є винагорода за твою працю. Щось подібне до найкращих квітів і найголосніших аплодисментів.

 Отримую почуття задоволення від того, коли на мої слова « Запишіть домашнє завдання» учні реагують здивовано « Невже це все?» Якщо час проходить непомітно, це свідчить про те, що робота була продуктивною та результативною.